У Ліщинівському будинку-інтернаті відбувся тематичний захід «Звуки та смисли української душі», присвячений Міжнародному дню волинки.

     Волинка  - один із тих музичних інструментів, чий голос неможливо сплутати. Її звучання легко впізнати: воно сильне, трохи урочисте і водночас дуже колоритне. Саме тому волинка часто асоціюється з традиційною музикою, святами та народними гуляннями. Водночас у народній уяві її протяжний, медитативний гул квінти інколи пов’язували з передчуттям біди, що відобразилося в приказці: «Біда, як дуда, куди йде, то реве».

      Поринувши в історичне минуле, учасники заходу дізналися про давнє походження волинки та її різновиди у різних країнах світу. Особливу увагу приділили українській традиції цього інструмента.

  Присутні познайомилися з українським виконавцем Володимиром Бурневським, який уже понад пів століття грає на волинці. В Україні цей інструмент має різні народні назви — коза, баран, міх або дуда. Під час подій Євромайдану музикант виконував на волинці Гімн України, що стало символічним проявом сили духу та культурної пам’яті.

  Поетапно досліджуючи народні музичні інструменти, учасники відкривали для себе культурні артефакти, що несуть у собі ресурс сили та внутрішнього зцілення. Під час арт-терапевтичної частини заходу кожен мав змогу через асоціації визначити, якому інструменту відповідає його поточний емоційний стан та якого ресурсу бракує.

     Учасники працювали з метафоричними картками: витягували картки-артефакти із зображеннями музичних інструментів та картки з героями фільмів, знаходячи власні символічні відповіді.

  Разом слухали мелодії обраних на картках інструментів, відгадували їх звучання під час музичної вікторини та розгадували загадки про українські народні музичні інструменти. Захід пройшов у теплій, пізнавальній атмосфері, об’єднавши учасників навколо музики, культури та глибоких смислів української традиції.

  Музика народних інструментів ще раз нагадала, що культура -  це не лише пам’ять про минуле, а й жива сила, яка об’єднує людей, підтримує і надихає. Звуки волинки та інших народних інструментів стали для учасників символом єдності, глибини української душі та тих смислів, які допомагають відчувати зв’язок із традиціями і знаходити внутрішню гармонію.