Кожного року 22 червня країна вшановує пам’ять жертв війни. Цей день став фатальним для кожного… Для  тих, хто пішов і не повернувся. Для тих, хто залишився без батька, сина, чоловіка, брата… Для тих, в кого доля  склалася за іншим сценарієм. Все могло б бути інакше. Але цей день пройдений і увіковічений в історії. Усі ми знаємо, що на долю України припали чи не найстрашніші випробування у роки війни. Не тільки люди потерпали від ударів бомбардування, обстрілу, жорстоких катувань, але і наша рідна земля відчула на собі біль втрати. Скільки було пошкоджено, знищено та вивезено пам’яток історії, архітектури, мистецтва.Тому, наш обов’язок – навіки зберегти світлу пам’ять про тих, хто боровся за перемогу і світла пам’ять тим, хто загинув від рук нацизму.

     Саме про це велася мова на тематичному заході, який було проведено для мешканців Ліщинівського будинку – інтернату. Увазі присутніх було представлено інтерактивну презентацію про актуальність цієї дати. Адже  сьогодні знову сини та доньки українського народу зі зброєю в руках боронять рідну землю від агресора, захищають територіальну цілісність і незалежність України, нашу свободу, наше майбутнє. Як і тоді, ми вистоїмо та захистимо нашу країну від загарбників. Присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання У практичній частині заняття мешканці виготовили пам’ятні значки у формі квітки маку – символу  пам'яті у техніці орігамі.