Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. 90 років тому кати українського народу намагалися знищити нас як націю. Для цього вони застосували найстрашніше — хотіли заморити українців голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. Від голоду померли мільйони людей, що жили на території тодішньої Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Цьогоріч ця дата припадає на 25 листопада.

     У Ліщинівському будинку – інтернаті у цей день для мешканців було проведено захід – реквієм «Запали свічку пам’яті». Спочатку організатори представили до уваги присутніх тематичну презентацію. Вони разом з мешканцями з’ясовували значення таких понять як голод, голодомор  та  геноцид. Присутні здійснили короткий історичний екскурс у ті страшні часи. Велася мова про те чого добивалася  тодішня  влада, які цілі переслідувала. Глибоко вразили присутніх свідчення очевидців тих страшних подій. Мешканці вшанували пам’ять жертв голодоморів хвилиною мовчання. Далі мешканці взяли участь, у флешмобі  «Запали свічку пам’яті», атрибути для проведення якого виготовили своїми руками.

     А ще було проведено паралелі між подіями 90-річної давнини та сьогоденням. Що Сталін у 30-х, що Путін нині — обидва намагаються підкорити наш народ шляхом терорів та геноцидів. Але як не вдалося тоді так і зараз не вийде знищити віковічне прагнення нашого народу до ідеалів свободи та української самобутності