Встеляйте квітами дороги, - вже проліски цвітуть, розмай,

 В день незабутній Перемоги ми квіти кидаємо під ноги Бійцям, що мир несли в наш край.

 Щороку 9 травня ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр., не щезне з пам'яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - Його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

 Це день подяки героям, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, тим людям, які ризикували своїм життям, щоб приблизити і відстояти Перемогу.

 Сьогодні приймають вітання і ветерани Великої Вітчизняної війни, які проживають в Ліщинівському будинку-інтернаті, а саме: Дубовик Микола Данилович, Дзьох Володимир Петрович, Павлюк Ольга Іванівна, Байбара Юлія Яківна

 Адміністрація та молоде покоління жителів будинку-інтернату вітали наших шановних ветеранів - вручили листівки та квіти.

 Після офіційних поздоровлень до привітань приєднався творчий колектив Кобеляцької школи-інтернату.

 Також пройшла виставка малюнків Клименка Олександра, Мирончука Валерія, Некрасова Сергія, присвячених дню Перемоги.

 Приймали вітання і ветерани Великої Вітчизняної війни, які працювали в Ліщинівському будинку-інтернаті. До кожного з них додому із вітаннями та подарунками прийшли представники адміністрації та профспілкового комітету разом із членами первинної ради ветеранів на чолі з заступником директора Пастуховим Олегом Вікторовичем, заступником голови профспілкового комітету Джежелій Любов’ю Миколаївною, головою первинної ветеранської організації Карнаух Марією Федорівною та секретарем первинної ветеранської організації Пастуховою Тамарою Григорівною.

  Все далі і далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто, не задумуючись, віддав своє життя в ім'я Свободи. У Наших серцях ніколи не згасне пам'ять про людей близьких і зовсім невідомих - тих, хто боронив свій отчий край. Схилімо ж голови перед світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.

 Ми - не діти війни,

 Ми дітьми її тьми не були,

 Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,

 Але пам'ять про те, що творила пекельна війна,

 В дні травневі щорічно в душі ожива.