У багатьох кобелячан, жителів Біликів та навколишніх сіл трудова діяльність пов’язана з Ліщинівським психоневрологічним будинком – інтернатом. У ті часи, коли працювала я та мої ровесники, заклад іменувався Ліщинівським будинком – інтернатом, у ньому проживало до 850 чоловік підопічних з різними діагнозами, інваліди війни, люди похилого віку.

 Працювати з ними було важко, як у моральному плані, так і фізично: опалення пічне, вода - у вуличній колонці. А в неробочий час обробляли підсобне господарство, що було в с. Павлівка. Але всі ми були загартовані воєнним лихоліттям, труднощами післявоєнного періоду, тому були привчені не скаржитись, а працювати.

 Коли вийшли на заслужений відпочинок, стали втрачати зв’язки, тому в грудні 2012 року за підтримки директора Ліщинівського психоневрологічного будинку – інтернату Анатолія Шкарбан й голови профспілкового комітету Олександра Янчі було створено первинну ветеранську організацію, головою якої обрали мене, Марію Карнаух, секретарем - Т. Пастухову. За заступниками закріпили території: А.І.Руденко - Ліщинівка, В.Г.Коваль – Кобеляки, Н.І.Васюта - смт. Білики, В.І.Величко - Кунівка. В обов’язки волонтерів входить відвідування пенсіонерів, привітання їх зі святами, ювілеями.

 Зараз працюємо над створенням Дошки пошани ветеранів та оформленням Книги слави. Це наше життя, Історія організації.

 Приємно, що на адресу ветеранської організації надходять подяки від наших ветеранів - вони вдячні за увагу, підтримку, добре слово.