Дивною здатністю наділено людину – пам’ятати минуле. З плином часу до пам’яті однієї людини додається пам'ять другої, третьої, четвертої…, мов струмочок до струмочка, краплина до краплини. Ці струмочки зливаються в струмки, річечки, ріки – так твориться історія.

  Кожній культурній людині цікаво і корисно знати історію великих держав світу, але найцікавіше, найкорисніше і найпотрібніше – історію своєї країни, свого регіону, міста, села, вулиці, завулку…

  Чого гріха таїти, на сьогоднішній день обставини склалися так, що реалізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, їх скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, так само, як не має права забути… Це йдеться про роки Великої Вітчизняної війни.

  За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого випробування як Велика Вітчизняна війна, на долю нашого народу не випадало. Масовий подвиг народу- героїчне минуле Батьківщини .

  В період відзначення річниць видатних перемог у Великій Вітчизняній війні і підготовки до 70-річчя Великої Перемоги адміністрація Ліщинівського будинку-інтернату та профспілковий комітет будинку-інтернату разом з первинною ветеранською організацією щороку об”єднуються для привітання ветеранів та учасників бойових дій, які працювали в Ліщинівському будинку-інтернаті.

  Слід зазначити, що ведеться така робота по підтримці наших колишніх працівників та ветеранів завдяки підтримці директора Ліщинівського будинку-інтернату Шкарбан Анатолія Миколайовича.

  До кожного з семи ветеранів завітали особисто голова профспілкового комітету будинку-інтернату Джежелій Любов Миколаївна та представники первинної ветеранської організації Карнаух Марія Федорівна і Пастухова Тамара Григорівна. Також привітати ветеранів долучилася організатор-культурно-дозвіллєвої діяльності будинку-інтернату Войткевич Ольга Олександрівна.

  Знайшлася хвилинка, щоб вислухати ветеранів, підтримати морально та подарувати солодкі подарунки та квіти разом з теплом сердець. Гріло душу, що наші візити приносять скільки радості ветеранам. Хочеться подарувати їм цілий світ за ті страждання, які випали на їхню долю. Переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. В нас це: Дендеберя Марія Карпівна, Дендеберя Тетяна Карпівна, Дзиґа Марія Макарівна, Іващенко Тамара Олексіївна,Кисіль Марія Василівна,Руденко Іван Кіндратович, Бажан Анна Дмитрівна.

  Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні.. Для України ціна тієї перемоги – жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився в живих, був поранений. Гоїлися рани, зростали повоєнні покоління…

  70 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана, живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам'ять про героїв!